Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
липнути — 1 дієслово недоконаного виду приклеюватися липнути 2 дієслово доконаного виду кліпнути, моргнути діал … Орфографічний словник української мови
липнути — липну, неш, Пр. Приклеюватись до чого , кого небудь … Словник лемківскої говірки
братися — беру/ся, бере/шся, недок. 1) Хапатися рукою. Братися за руки. 2) за що. Беручи якесь знаряддя, діяти ним, виконувати певну роботу. 3) за що, до чого, рідко чого; також з інфін. Починати яку небудь справу, приступати до чого небудь. || перев. з… … Український тлумачний словник
мазатися — ма/жуся, ма/жешся; наказ. сп. ма/жся; недок. 1) чим. Покривати себе чимось рідким або жирним. || розм. Підмальовувати обличчя фарбою, гримом і т. ін.; фарбуватися, гримуватися. 2) розм. Те саме, що бруднитися. 3) Братися (у 10 знач.), липнути,… … Український тлумачний словник
розлипатися — а/ється, недок., розли/пнутися, неться; мин. ч. розли/пся, и/плася, и/плося і розли/пнувся, и/пнулася, и/пнулося; док. 1) Переставати злипатися, липнути; відставати, відклеюватися один від одного. 2) розм. Розкриватися, розплющуватися (про повіки … Український тлумачний словник
залицятися — (без додатка й до кого маючи почуття симпатії / кохання до кого н., виявляти увагу, зачіпати розмовою, жартами тощо), лицятися (без додатка й до кого), у[в]падати (за ким, біля / коло кого), припадати (біля кого), женихатися (з ким), загравати… … Словник синонімів української мови
пеститися — 1) (коло кого й без додатка пестощами намагатися викликати чиюсь прихильність, любов тощо), пестуватися; ластитися, лащитися, леститися, голубитися (до кого), приголублюватися (до кого), прилащуватися (до кого), прилащатися (до кого виражаючи… … Словник синонімів української мови
прилипати — I = прилипнути (про щось липке; до чогось липкого), липнути, приклеюватися, приклеїтися, клеїтися, приліплюватися, приліпитися, ліпитися, приставати, пристати, братися; налипати, налипнути, нав язати, нав язнути, нав язти, наліплюватися,… … Словник синонімів української мови
ускочити — 1) = вскочити, ускакувати, вскакувати (стрибками проникнути всередину), у[в]стрибнути, у[в]стрибувати, у[в]плигнути, у[в]плигати 2) = вскочити (потрапити в неприємне, скрутне становище, біду тощо), у[в]липнути, у[в]клепатися, у[в]телепатися,… … Словник синонімів української мови
